Бізнес-конкурує на тендерах не лише своїми товарами, а й професіоналізмом команди
Інтерв'ю з Агією Загребельською
Агія Загребельська впродовж чотирьох років працювала державною уповноваженою антимонопольного комітету України. З найбільш резонансних її досягнень — розслідування змови компаній, які у 2016 році брали участь у закупівлях послуг харчування Міноборони на загальну суму 2,2 млрд гривень. За результатом розслідування АМКУ оштрафував 22 фірми на суму 869,27 млн грн, що є найбільшим штрафом в історії АМКУ серед інших справ про спотворення результатів тендерних торгів.

Агія Загребельська є засновницею Ліги антитрасту — комунікаційної платформи, яка об'єднує експертів у сфері антитрасту і закупівель. Вона знає всі засоби протидії нечесній конкуренції. І розповіла про них у розмові із засновником компанії b2g consulting Євгеном Сільверстовим.
- Агіє, які принципові зміни в оскарженнях результатів тендерів відбулися після того, як ви пішли з Колегії АМКУ?

З тих змін, що я бачу — було зменшено формалізм підходів та збільшено площину внутрішнього переконання. У цьому є і певні плюси, й мінуси. Плюси у тому, що нікому не хочеться акцентувати увагу на формалізмі, бо іноді через якісь дрібні несуттєві помилки учасник втрачає можливість брати участь у тендері. Мінус — площина для внутрішнього переконання зменшує передбачуваність рішення Колегії для бізнесу. Відповідно — збільшує ймовірність для корупційних домовленостей.

- Такі зміни — це краще чи гірше для учасників?

Я зараховую себе до прихильників формального підходу у закупівлях. Бо мені здається, що формалізм — це те, що ставить увесь бізнес у рівні умови. Тобто, бізнес знає: якщо допущено помилку, нехай навіть формальну, його тендерну пропозицію відхилять. Якщо зроблено все чітко, як зазначено у тендерній документації, перепон для участі у тендері немає. Відсутність стандартного підходу, як на мене, є якраз площиною для нерівних умов для бізнесу.

- Маємо прецеденти, коли Колегія АМКУ ухвалила рішення по оскарженнях, які порушували залізне правило закупівель «ТП=ТД». На вашу думку, це — точковий підхід чи варто очікувати таких рішень і далі?

Мені здається, що це не точкові ситуації. Колегія відходить від формалізму, а правило «ТП=ТД» вже працює не так «залізно». Було б несправедливо нарікати лише на Колегію. Мені здається, що вагомий внесок тут і судової системи. Бо і суди першої інстанції, і Верховний Суд України ухвалювали дискусійні рішення щодо оцього «ТП=ТД». На мою думку, це якраз і мотивує Колегію відходити від цього правила, на жаль.

- То якщо учасник творчо і доказово підходить до оскарження, він може очікувати на позитивне для себе рішення, навіть якщо формально його справа виглядає безнадійною?

Так! І це якраз говорить про те, що постачальникам треба вже зараз виховувати свій потужний тендерний відділ чи структурний підрозділ консультантів. Ці спеціалісти повинні постійно навчатися, слідкувати за зміною правил гри, практики АМКУ, обмінюватися думками на заходах, зокрема, і через навчальну платформу b2g consulting. Або ж — постачальники мають наймати професійних консультантів. Бо зараз треба, щоб фахівець, який займається закупівлями, знав всі можливості, використовував різні креативні штучки, з допомогою яких можна перемогти.

- Торік вступив у дію новий ЗУ «Про публічні закупівлі». Зокрема, у ньому є зміни щодо роботи АМКУ у питанні оскарження. Як ви оцінюєте ці зміни з точки зору оскарження від постачальника? Наскільки для нього стало легше або важче відстоювати свою правоту, отримувати позитивні рішення від Колегії?

Дуже круто, що зараз є можливість оскаржувати скасування торгів. Це те, чого всі давно чекали. Другим великим позитивом нового Закону є норма про 24 години на усунення недоліків. На жаль, ця норма виявилася трохи «звуженою» — не в усіх документах можна усунути недоліки. Але саме існування такої можливості, як усунення недоліків — це вже дуже добре. Третьою чудовою новиною є те, що сьогодні учасник може повернути собі плату за скаргу. Бізнес значні кошти витрачав на оскарження. На мою думку, цей механізм повернення плати покладає ще більше відповідальності на бізнес: постачальник має чітко знати всі тендерні правила і практику. Бо від цього залежить не тільки перемога чи можливість взяти участь у тендері, а ще й можливість повернути свої кошти, які були сплачені за подання скарги.

Є певні негативні речі. Однозначно, що це те, що замовник може встановлювати фінансовий поріг для участі у тендерах. Тоді постачальник, який хоче прийти на торги, має підтвердити, що в минулому році його дохід відповідав очікуваній вартості цієї закупівлі. На великих тендерах це суттєвий поріг, який не всі компанії можуть подолати. Мені здається, що Україна поки що не була готова до цього. Це занадто жорстка вимога законодавства.


Не дайте вибити себе з тендеру на Прозорро
Курс по темі:
22-31 березня
Рецепт успішного оскарження публічних закупівель
- Повернемося до Ліги антитрасту. Що це за організація? Яка в неї глобальна ціль?

Ліга антитрасту — це освітньо-комунікаційна платформа, яка об'єднує експертів в сфері антитрасту і закупівель, є спільним освітнім проектом ГО «Рада захисту конкуренції та споживачів» та ГО «Наші гроші». Ми маємо три головні мети. Перша — зробити антитраст зрозумілим й популярним для якомога більшої кількості людей. Чим більше споживач знає про антимонопольну політику держави; розуміє, які можуть бути наслідки, якщо держава не бореться з антимонополіями й картелями; активно залучений у цей процес, тим більше в країні розвивається конкуренція. Тому що зацікавленим у розвитку конкуренції є саме малий і середній бізнес, а не великі компанії.

Друга наша мета: сьогодні в сфері антитрасту працює не так багато юридичних компаній. Переважно це компанії, які захищають інтереси монополістів і картелістів, тому що на цьому можна більше заробити. Споживачі не мають достатньо грошей, знань, можливостей найняти фахівців для того, щоб захистити свої права. Тому якраз сьогодні на умовах pro bono намагаємось максимально об'єднати споживачів, представників малого бізнесу, мікропідприємців для подання колективних заяв, позовів проти монополістів та картелістів. Це робиться для того, щоб максимально розвинути цей ринок, і щоб на нього зайшли юридичні компанії. Вони можуть працювати за прикладом США — де юридичні компанії вже збирають споживачів для юридичних позовів. І працюють за «гонорар успіху» — коли позивачі на початку нічого не платять, а свій профіт компанія отримує тоді, коли виграє.

Третя наша мета — це навчання: як юристів, так і журналістів. Це потрібно для того, щоб формувалося експертне середовище. Якщо відбуваються які важливі події в державі, ми намагаємось дати свій експертний висновок — для того, щоб всі розуміли, що насправді відбулося. На жаль, у нас мало експертів, які незалежні від великих фінансово-промислових груп і які розбираються саме в антитрасті. За рік нашої роботи багато журналістів почали більш фахово писати на тему антимонопольної політики у державі загалом і зокрема — на тему процесів в АМКУ.
Підписуйтесь на телеграм-канал B2G Consulting
- Тобто, бенефіціарами вашої діяльності є середній та дрібний бізнес. А також держава, яка глобально має більший зиск від конкуренції і розвитку економіки, ніж від концентрації монополії. Ви зараз створюєте ринок юридичних послуг, який не має ще якогось сфокусованого споживача…

Ми намагаємось показати юркомпаніям, що є такий сегмент ринку, який вони не беруть до уваги. І в цьому сегменті можна працювати. На мою думку, сьогодні на юридичному ринку відбувається певний спад попиту. Ринок звужується — на це впливає економічна криза. А ми показуємо, де є можливість заробити. Звичайно, це не моментальний заробіток. І він трохи складніший. Але якщо зараз юридичні компанії почнуть виходити на цей ринок і на ньому працювати, то він почне розвиватися й зростати. І від цього будуть отримувати свій профіт не лише держава або малий й середній бізнес, але й кожен з нас. Як тільки кожен буде озброєний професійною юридичною допомогою, то це буде діяти за принципом «санітара лісу». Монополісти й картелісти будуть знати: якщо вони порушать, то завтра юридична компанія збере 1000 споживачів для колективного позову. І їм доведеться платити.

- Постачальники запитують: а як перешкоджати змовам? Чи є якісь навчання? Чи може учасник сам вступати у боротьбу зі змовою? Чи це стане можливим лише після тієї трансформації, про яку ви говорите?

Перше, що учасник може зробити, це підготувати якісну заяву про змову і подати її до АМКУ. Щоб там заяву не загубили і розслідували, варто співпрацювати із профільними журналістами. Ми можемо допомогти бізнесу із контактами журналістів. І коли йде поєднання фахової юридичної допомоги з одного боку, і законний тиск зі сторони ЗМІ – з іншого, то переважно це дає результати. Є картелі, які «кришують» на вищому рівні. З цим буде складніше. Але треба розуміти, що все тимчасово. Люди на посадах змінюються. І всі написані статті та зібрані документи стануть для нової людини на посаді добрим матеріалом, щоб розпочати розслідування. Адже коли нова людина приходить на посаду, вона дивиться, де є якась цілісна історія, де вже все зібрано і готове.

- Що б ви порадили постачальникам для того, щоб краще відстоювати свої скарги до АМКУ? Яких помилок краще уникати?

Я дам одну пораду, бо вона найголовніша. Зараз бізнес конкурує на тендерах не лише своїми товарами, а й своїми знаннями і професіоналізмом команди. Тому дуже важливо, щоб команда була на своєму місці. Тобто потрібно постійно навчатися, підтримувати рівень професіоналізму, комунікувати з профільними організаціями, які проводять навчання, заходи, обмінюватися досвідом й інформацією. Треба, щоб люди, які займаються закупівлями, були підкованими. Бо бізнесу потрібно вигравати тендери. Адже в період економічних криз ринок, який рятує бізнес, — це ринок публічних закупівель. Зараз найкращий час для бізнесу, щоб звернути увагу на цей ринок, почати його завойовувати. А для цього потрібно навчити своїх працівників бути у закупівлях як риба в воді.